Актуальною проблемою сфери трудових відносин є легалізація виплати заробітної плати та зайнятості, яка безпосередньо впливає на здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, пенсійне забезпечення працівників та наповнення бюджетів усіх рівнів.
Відповідно до законодавства, розмір пенсії залежить від страхового стажу та заробітку працівника, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. У випадку, якщо людина працює нелегально, без офіційного оформлення трудових відносин, для держави вона вважається непрацюючою, а період, за який отримувала заробітну плату “в конверті”, не зараховується до страхового стажу, необхідного для призначення пенсії.
Нагадаємо, страховий стаж – це період, упродовж якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному (соціальному) страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок. На сьогоднішній день мінімальний страховий внесок дорівнює добутку мінімальної зарплати і ставки єдиного соціального внеску, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та становить 1760грн (8000 грн × 22 %). Якщо нарахована зарплата найманого працівника менша за мінімально встановлену законом, то роботодавець зобов’язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.
Здебільшого проблемне питання щодо легалізації заробітної плати виникає у суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Для зарахування фізичним особам-підприємцям повного місяця до страхового стажу необхідно сплачувати єдиний соціальний внесок в сумі, не меншій мінімального страхового внеску, а також не забути подати річну звітність про нарахування єдиного внеску до територіальних органів Державної податкової служби. При цьому обов’язок сплати єдиного соціального внеску не залежить від факту отримання чи неотримання доходу від підприємницької діяльності.
Звертаємо увагу, що право не сплачувати ЄСВ під час воєнного стану не передбачає зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу. До страхового стажу зараховуються тільки ті періоди трудової діяльності, за які повністю сплачені страхові внески.
Наголошуємо, що період, за який наявна заборгованість з єдиного соціального внеску, не буде зарахованим до страхового стажу до повного погашення боргу.
Також слід зауважити, що відповідно до норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058), призначення пенсії за віком здійснюється за умов досягнення пенсійного віку (для чоловіків та жінок – 60 років) і наявності не менше 30 років страхового стажу цьогоріч, впродовж наступних п’яти років вимоги до кількості років офіційної трудової діяльності зростатимуть щороку на рік. Тобто особам, які досягнуть пенсійного віку в 2028 році, необхідний для призначення пенсії страховий стаж становитиме 35 років.
Якщо в особи на час досягнення пенсійного віку немає необхідного страхового стажу, вона зможе вийти на пенсію за віком пізніше. Зокрема, у 2023 році за наявності страхового стажу від 20 до 30 років особа набуде право на призначення пенсії за віком після досягнення 63-річного віку, а за наявності стажу від 15 до 20 років – лише після досягнення 65-річного віку (ч. 1-3 ст. 26 Закону № 1058).
Страховий стаж і сплата ЄСВ гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, пенсію. А перевірити свій страховий стаж, сплачені страхові внески і нараховану зарплату можна на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
"В умовах повномасштабної війни одним з головних чинників для перемоги є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних Сил України. Сплата податків важлива як ніколи. Кожен, хто вважає себе українцем і громадянином нашої держави, має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави!", - резюмували у Пенсійному фонді.
Мінімальна зарплата у 2025 році
28 листопада 2024 року Президент Володимир Зеленський підписав Закон України від 19.11.2024 № 4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік", згідно з яким розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму залишаються без змін.
Таким чином, протягом усього 2025 року, починаючи з 1 січня, розмір "мінімалки" становитиме:
- у місячному розмірі - 8 000 гривень;
- у погодинному розмірі - 48 гривень.
Але деякі зміни в базових зарплатних показниках все ж відбулися.
З 1 січня 2025 року збільшується розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ в місяць. Для її розрахунку беремо 20 розмірів МЗП, а не 15, як торік. Тобто з 1 січня 2025 року ця величина становитиме 160 000 грн. Відповідно, показник максимального внеску для ставки 22% з січня по грудень 2025 року теж збільшується, і становить 35 200 грн, а для ставки 8,41% – 13 456 грн.
Мінімальна заробітна плата у 2025 році: базові показники?
Показник |
з 1 січня 2025 року, грн |
Мінімальна зарплата (місячна) |
8 000 |
Мінімальна зарплата (погодинна) |
48 |
Мінімальний щомісячний внесок ЄСВ за працівника (МЗП х 22%) |
1 760 |
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ в місяць (МЗП х 20) |
160 000 |
Максимальний розмір нарахованого ЄСВ в місяць (ставка ЄСВ 22%) |
35 200 |
Максимальний розмір нарахованого ЄСВ в місяць (ставка ЄСВ 8,41%) |
13 465 |
Мінімальна середньоденна зарплата для розрахунку декретних (МЗП / 30,44) |
262,81 |
Мінімальний розмір декретних (мінімальна середньоденна зарплата × 126) |
33 114, 06 |
Якими будуть трудові штрафи за порушення трудового законодавства у 2025 році?
Показник |
з 1 січня 2025 року, грн |
Виявлення неоформлених працівників (МЗП × 10), за кожного працівника |
80 000 |
Порушення трудового законодавства (наприклад, помилки в обліку робочого часу), за кожне порушення |
8 000 |
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, за кожного працівника |
16 000 |
Порушення встановлених строків виплати зарплати |
24 000 |
Недопуск інспектора Держпраці на перевірку |
до 128 000 |
Розпорядженням голови райдержадміністрації №50 від 25.06.2021 утворено районну робочу групу з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення. До складу робочої групи увійшли представники:
- Головного управління Держпраці у Львівській області;
- Червоноградського Районного відділення поліції ГУ НП у Львівській області;
- фінансового управління районної державної адміністрації;
- управління соціального захисту населення районної державної адміністрації;
- ГУ ДПС у Львівській області;
- Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
- Сокальської, Червоноградської та Радехівської філій Львівського обласного центру зайнятості;
- Головного управління Держпродспоживслужби у Львівські області;
- Червоноградського районного управління ГУ ДСНС України у Львівській області;
- Головного управління Держгеокадастру у Львівській області;
- представники територіальних громад району.