Поки ми зберігаємо пам’ять - ми зберігаємо зв’язок із нашими Захисниками і Захисницями, незалежно від того, де вони зараз. Пам’ять тримає нас у єдності та нагадує, що кожен із них чекає на повернення, а ми — на зустріч із ними. Це наш моральний обов’язок, наша людяність і наша сила.
Напередодні у Шептицькому та Сокалі відбулися мовчазні акції — нагадування про наших Воїнів, які перебувають у ворожому полоні, вважаються зниклими безвісти, а також і тих, про кого залишилася лише пам’ять.
У Сокалі хвилиною мовчання вшанували пам’ять військовослужбовців, які віддали життя за Україну. О 9-й годині на перехресті автодоріг Тартаківська та Героїв УПА присутні віддали шану тим, хто загинув.
«Хвилина мовчання - це не про обов’язок.
Хвилина мовчання - це про честь.
Це - мінімум, який ми можемо зробити. Просто прийти. Просто зупинитися».
Як зазначають організатори акції у Сокалі (Таня Федун): «Такі миті тиші - це голос тих, кого ми не можемо почути, але про кого мусимо пам’ятати щодня».
У Шептицькому впродовж години - з 14:00 до 15:00 - біля ТЦ «Майдан» рідні військовослужбовців нагадували про тих наших Воїнів, які зараз у ворожому полоні або вважаються зниклими безвісти.
Це була тиха, але дуже промовиста акція. У таких моментах розумієш, що боротьба триває не лише на передовій - вона триває в серцях родин, які щодня живуть у надії та болю. Їхня присутність нагадує нам: ніхто не має права звикнути до війни чи забути про тих, хто досі не повернувся. Поки ми пам’ятаємо й говоримо про них — їх чекає вся країна.
