Сьогодні країна вшановує пам'ять жертв масових страт Бабиного Яру. Цього року виповнюється 80 років від трагедії всього людства 1941-1943 років.
Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення, а насамперед євреїв, підпільників, в’язнів, матросів, членів Організації українських націоналістів. Загалом, жертвами страти стали понад 150 тисяч осіб, в тому числі діти, жінки та літні люди.
Це найстрашніша трагедія минулого століття, і сьогодні важко осягнути те, що відбувалось у Бабиному Яру та знайти слова щоб висловити всю глибину співчуття та скорботи.
Нагадаємо, що передумовою до проведення розстрілів була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
За роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.
Схиляємо голови перед жертвами Бабиного Яру і не маємо права забути.
