Шептицька районна державна адміністрація Львівської області

Звертаємо увагу! З 1 січня 2025 року стартувала компанія декларування за 2024 рік

Відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Тобто щорічна декларація подається в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

На підставі наведеного вище просимо усіх суб’єктів декларування, в тому числі які припинили у 2024 році діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, виконати вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та своєчасно, до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2025року, подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (в тому числі щорічну декларацію за 2024 рік після звільнення).

Одночасно звертаємо увагу, що за неподання або несвоєчасне подання декларації чинним законодавством передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність.

єПідтримка, Національний кешбек, Зимова підтримка, Пакунок малюка: як декларувати отриману допомогу (роз’яснення НАЗК від 06.01.2025р.)

Державні програми соціальної підтримки стали важливим інструментом допомоги громадянам у різних життєвих ситуаціях. Проте отримання таких виплат має свої особливості, зокрема в частині їх декларування.

Чи потрібно декларувати різні види державної допомоги, зокрема програми «єПідтримка», «Національний кешбек», «Зимова підтримка» та «Пакунок малюка» - читайте нижче.

Державна програма «єПідтримка» була започаткована наприкінці 2021 року з метою підтримки українського бізнесу, який постраждав від пандемії COVID-19. На той момент в межах програми держава надавала українцям, які пройшли повний курс вакцинації, 1 000 грн. Ці кошти можна було витратити тільки на певні товари та послуги, підтримуючи українського виробника. Вони не потребували декларування.

Однак, з березня 2022 року програма «єПідтримка» була переорієнтована на допомогу людям, які втратили роботу через повномасштабне вторгнення росіян. Вона передбачає отримання певними категоріями людей 6,5 тис. грн. На відміну від «ковідної тисячі», які надавалися виключно в безготівковій формі, і які неможливо було монетизувати, ці кошти не мають обмежень на використання — їх можна знімати готівкою або переказувати на інші рахунки. Для цілей декларування ці гроші є доходом та потребують відображення в декларації.

Програма Національного кешбеку «Зроблено в Україні» є державною грошовою допомогою для покупців товарів та послуг українського виробництва. Кошти в межах цієї програми зараховуються на спеціальний рахунок, відкритий покупцем в одному з українських банків.

Національний кешбек вважається доходом, і тому його необхідно декларувати відповідно до загальних правил.

Розмір одноразової державної грошової допомоги «Зимова підтримка» становить 1 000 грн. Кошти в межах «Зимової підтримки» зараховуються на спеціальний рахунок, відкритий в одному з уповноважених банківських установ України. Для деяких категорій громадян, визначених у постанові, виплата здійснюється через АТ «Укрпошта».

Оскільки «Зимова підтримка» є доходом, її потрібно задекларувати за загальними правилами.

«Пакунок малюка» — це безповоротна адресна допомога для сімей, в яких народилася дитина. Допомога може надаватися як у вигляді пакунка з товарами, так і у вигляді грошової компенсації.

Якщо допомога виплачується грошима, вона вважається доходом і повинна бути зазначена в декларації як соціальна допомога.

Як сформувати довідку “Дані для декларації”: покрокова інструкція

Розяснення НАЗК 14.02.2025

Довідка “Дані для декларації” містить необхідну інформацію про активи і доходи декларанта і членів його сім’ї, яка необхідна для заповнення декларації.

Сформувати документ можна, не виходячи з дому. Для цього потрібно лише скористатися функцією «Дані для декларації», яка дозволяє декларанту отримати інформацію з реєстрів та баз даних, до яких НАЗК має автоматизований доступ. Єдине, що необхідно зробити декларанту — визначити членів сім’ї та отримати підтвердження їх належності до членів сім’ї суб’єкта декларування, а також погодження ними збору та передачі декларанту таких відомостей з метою заповнення декларації через мобільний застосунок “Дія”.

Що потрібно зробити для отримання інформації про членів сім’ї?

В Реєстрі деклараційв розділі «Дані для декларації» особистого кабінету декларанта біля звітного періоду, натиснути на кнопку «Сформувати довідку».
У вікні «Додати члена сім’ї» - заповнити дані, вказавши прізвище, ім’я, по батькові, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) члена сімʼї та натиснути «Зберегти».
Натиснути «Отримати дані» навпроти кожного зазначеного члена сім’ї.

Після цього член вашої сім’ї отримає повідомлення у мобільному застосунку «Дія», в якому в один клік зможе підтвердити належність до членів вашої сім’ї, погодити збір та передачу вам даних стосовно себе для заповнення декларації. При цьому в особистому кабінеті Реєстру декларацій ви будете бачити зміну статусу запиту:

«Запит в процесі обробки» – член сім'ї ще не підтвердив запит;
«Погодження отримано» – підтвердження члена сім'ї отримано. Для подальшого формування довідки необхідно натиснути «Сформувати довідку». Після завершення збору інформації натиснути «Переглянути довідку».
«Не знайдено» – член сім'ї не є користувачем мобільного застосунку «Дія» або зазначено недійсний РНОКПП. Проте, ви можете надіслати запит повторно, але не більше трьох разів.
«Погодження відхилено» – член сім'ї відхилив запит на підтвердження статусу члена сім'ї. Однак, ви можете надіслати запит повторно, але не більше трьох разів, як і у випадку вище.
«Термін дії запиту скінчився» – член сім'ї не відреагував на запит щодо підтвердження статусу члена сім'ї.

Якщо впродовж доби члену родини запит не надходить, будь ласка, порадьте йому оновити застосунок «Дія» до останньої версії, видаліть в реєстрі старий запит щодо підтвердження члена сім’ї, додайте новий та очікуйте підтвердження. Спробуйте сформувати запит на отримання даних повторно, але не більше трьох разів.

Що потрібно знати члену сім’ї, щоб допомогти вам заповнити декларацію?

Потрібно бути авторизованим користувачем мобільного застосунку «Дія» і мати РНОКПП.
Протягом 24 годин після отримання повідомлення надати відповідь на запит інформації.

Важливо! Декларант не отримує дані стосовно члена сім’ї, якщо останній відхиляє такий запит або ігнорує його, через що термін його дії закінчився. При цьому декларант може надіслати запит (повідомлення в “Дію”) члену сім’ї повторно, але не більше трьох разів.

У разі підтвердження запиту, НАЗК збере інформацію про активи та доходи члена сім’ї, а потім передасть їх декларанту в його особистий кабінет в Реєстрі декларацій.

Довідка «Дані для декларації» за відповідний звітний період формується лише один раз! Тобто, якщо ви раніше вже сформували таку довідку, то повторно зробити це в поточному році неможливо.

Також НАЗК звертає увагу декларантів, що в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (ДРФО) наразі може не бути інформації за останній квартал 2024 року. За податковим законодавством, ці дані будуть сформовані до 20 лютого 2025 року.

Вказана довідка є основою для функції “Автозаповнення” чернетки декларації. З відеоінструкцією з автозаповнення можна ознайомитися на сайті НАЗК а також за посиланням https://surl.li/sblmrn

26.12.2024 НАЗК надано роз’яснення з питання : Чи є доходом одноразова державна грошова допомога «Зимова підтримка»?

Одноразова державна грошова допомога «Зимова підтримка» (далі – грошова допомога «Зимова підтримка») передбачена Порядком реалізації експериментального проекту щодо надання одноразової державної грошової допомоги «Зимова підтримка» в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (далі – Порядок про Зимову підтримку), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2024 № 952 (далі – Постанова № 952).

Розмір грошової допомоги «Зимова підтримка» – 1 000 грн (абз. 2 п. 8 Порядку про Зимову підтримку»).

Кошти грошової допомоги «Зимова підтримка» зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання «Кешбек "Зроблено в Україні"» (далі – спеціальний рахунок), відкритий фізичною особою-покупцем в одному з уповноважених банків України (пп. 4 п. 9, абз. 4 п. 10 Порядку про Зимову підтримку).

Категоріям осіб, визначених у п. 9 Порядку про Зимову підтримку, кошти грошової допомоги «Зимова підтримка» надається через АТ «Укрпошта».

Головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою «Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги» (у т. ч. щодо коштів відповідно до Порядку про Зимову підтримку), та відповідальним виконавцем цієї бюджетної програми є Міністерство економіки України (п. 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги, затвердженого Постановою № 952).

Отже, грошова допомога «Зимова підтримка» є доходом, відомості про який підлягають декларуванню за загальними правилами.

Під час внесення інформації до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації рекомендується:

у полі «Вид доходу» обрати позначку «Інше»;
у полі «Зазначте, який саме» вказати «Грошова допомога "Зимова підтримка"»;
у полі «Джерело (джерела) доходу» обрати позначку «Інша фізична або юридична особа»;
у полі «Тип особи» обрати позначку «Юридична особа, зареєстрована в Україні»;
у полі «Код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зазначити «37508596»;
у полі «Найменування юридичної особи» обрати «Міністерство економіки України».

Відомості про банківську установу, у якій відкрито спеціальний рахунок, підлягають відображенню у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації за загальними правилами

Про те, як декларувати отриману допомогу єПідтримка, Національний кешбек, Зимова підтримка, Пакунок малюка та інші соціальні виплати - читайте за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/83326/

З 1 січня 2025 року стартувала компанія декларування за 2024 рік

Декларування - один із найбільш ефективних інструментів запобігання корупції у публічному секторі. Завдяки запровадженій системі е-декларування сьогодні кожен громадянин може дізнатися, які статки має посадовець, який отримує заробітну плату з коштів державного бюджету.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Тобто щорічна декларація подається в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Суб’єкт декларування упродовж 30 днів після подання декларації має право подати виправлену декларацію.

У разі самостійного виявлення суб’єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб’єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтверджувальні документи. Подані суб’єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оновило роз’яснення до кампанії декларування за 2024 рік, врахувавши зміни у законодавстві та зворотний зв'язок декларантів. Оновлені роз’яснення допоможуть суб’єктам декларування уникнути типових помилок та швидше зорієнтуватися в питаннях, які викликають сумніви.

Що нового в роз’ясненнях?

Роз’яснення приведені у відповідність до законодавчих змін, які відбулися з моменту тогорічної кампанії декларування.
Додано роз’яснення з актуальних питань, зокрема щодо державної програми підтримки українських виробників «Національний кешбек», грошової допомоги за програмами «Зимова підтримка», «єВідновлення», «єОселя»;
Роз’яснення доповнено практичними прикладами, а ключові моменти – виділено для привернення уваги.

Оновлені матеріали вже доступні в Базі знань НАЗК. Коротко з зі змінами та доповненнями до роз’яснень щодо фінансової доброчесності можна ознайомитися на сайті НАЗК в розділі База знань http://surl.li/sidzli

Також слід звернути увагу, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) забезпечує контроль та перевірку декларації посадовців, аби виявити, чи всі суб’єкти декларування подали декларації та чи відповідає вартість їхнього майна та витрати доходам. У разі виявлення порушення суб’єкт декларування може бути притягнутий до:

Адміністративної відповідальності - якщо сума виявлених недостовірних відомостей відрізняється від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. За таке порушення суд може зобов’язати суб’єкта виплатити штраф.
Кримінальної відповідальності - якщо сума недостовірних відомостей відрізняється від достовірних відомостей на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів, суб’єкту декларування може загрожувати штраф або громадські роботи, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Якщо сума недостовірних відомостей перевищує достовірні на суму понад 4000 прожиткових мінімумів, передбачено покарання у вигляді штрафу, громадських робіт або обмеження волі, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Дисциплінарної відповідальності - якщо сума виявлених недостовірних відомостей не перевищує 100 прожиткових мінімумів.

Також чинним законодавством передбачено адміністративну і кримінальну відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання декларації суб’єктом декларування.

Подавайте декларації вчасно та без помилок.

Слідкуйте за новинами на сайті та у соціальних мережах на офіційних сторінках НАЗК .

Застереження! Опублікована вище інформація є чинною станом на дату публікації, може оновлюватися відповідно до змін законодавства та/або доповнюватися на основі запитів користувачів. Радимо орієнтуватися на роз’яснення, викладені у Базі знань (https://wiki.nazk.gov.ua/), адже саме тут вони систематично оновлюються та є найактуальнішими.

У Національному агенстві з питань запобігання корупції (НАЗК) пояснили, як тепер можна простіше заповнювати декларацію про доходи. Тепер члени публічних службовців можуть погодити передачу своїх даних декларанту для заповнення декларацій через застосунок Дія у декілька кліків. Послуга працює вже від 8 березня 2024 року.

Як пояснили в НАЗК, подати декларації за 2023 рік потрібно до 31 березня 2024 року включно. У деклараціях особи вказують інформацію не тільки про себе, але й про своїх родичів. Тепер, при формуванні довідки "Дані для декларації" через Дія декларант отримає дані не лише стосовно себе, а й стосовно членів його сімʼї.

Що потрібно зробити для того, щоб отримати інформацію про членів сім'ї:

В розділі “Дані для декларації” особистого кабінету в Реєстрі декларацій біля відповідного звітного періоду, наприклад, за 2023 рік, натиснути на кнопку “Сформувати довідку”;
В наступному вікні “Додати члена сім’ї” заповнити дані, вказавши ПІБ, податковий номер члена сімʼї та натиснути “Зберегти”;
Обрати “Отримати дані” навпроти кожного зазначеного члена сім’ї.

Після цього член вашої сім’ї отримає сповіщення у мобільному застосунку Дія, в якому в один клік зможе підтвердити належність до членів вашої сім’ї, а також погодити збір та передачу вам даних стосовно себе для заповнення декларації.

Що робити далі:

Після отримання “Погодження отримано” для подальшого формування довідки треба натиснути “Сформувати довідку”;
Якщо ви бачите статус "Погодження відхилено" або "Не знайдено", то ви може надіслати запит таким членам сім’ї повторно, але не більше трьох разів;
Якщо погодження так і не отримано, відомості про такого члена сім’ї треба видалити з переліку;
Натиснути кнопку “Сформувати довідку”.

Після завершення збору інформації натиснути “Переглянути довідку”.

Важливо, що для цього потрібно протягом доби надати відповідь на запит інформації. Якщо ви цього не зробите, то термін дії запиту сплине. Тобто, запит доведеться надсилати повторно. Важливо зауважити, що декларант може надіслати запит повторно, але не більше трьох разів.

"Непогодження запиту членом сім’ї не звільняє декларанта від обов’язку вказати у декларації відомості про такого члена сім’ї та зазначити всю інформацію про його активи і доходи", - попередили в Національному агенстві з питань запобігання корупції.

Пам’ятка про канали для здійснення повідомлення викривачами

Згідно із ч. 1 ст. 53-2 Закону викривач самостійно визначає, які канали використовувати для повідомлення, а саме внутрішні, регулярні або зовнішні канали.

Внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону – способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу (абз. 21 ч. 1 ст. 1 Закону в редакції до набрання чинності Законом № 1502-IX).

Зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону – шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо (абз. 22 ч. 1 ст. 1 Закону).

Регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем Національному агентству з питань запобігання корупції, іншому суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація. Регулярні канали обов’язково створюються спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, органами досудового розслідування, органами, відповідальними за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншими державними органами, установами, організаціями (абз. 23 ч. 1 ст. 1 Закону у редакції до набрання чинності Законом № 1502-IX).

Для забезпечення дотримання прав та гарантій захисту викривач може звернутися до:

1) уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції (для здійснення заходів, передбачених пп. 2, 3 ч. 1 та пп. 3 – 5 ч. 2 ст. 53-9 Закону);

2) Національного агентства (для здійснення заходів, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 11 та пп. 1 – 5 ч. 3 ст. 53 Закону);

3) правоохоронних органів (для захисту життя, житла, здоров’я та майна викривача, його близьких осіб у зв’язку зі здійсненням повідомлення);

4) центрів безоплатної правової допомоги (для отримання безоплатної вторинної правової допомоги);

5) суду (для захисту своїх порушених прав і свобод).

Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача (близькими особами викривача є особи, зазначені в абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).

ПАМ’ЯТКА

щодо етичної поведінки працівників Шептицької районної державної адміністрації

Основним принципом діяльності працівників райдержадміністрації має бути доброчесність, тобто їх дії мають бути спрямовані на захист публічних інтересів та відмову від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих повноважень.

Працівники райдержадміністрації зобов’язані:

неухильно додержуватись загальних правил етичної поведінки державних службовців; бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, інших юридичних осіб;
діяти виключно в інтересах держави, громади та установи, яку вони представляють;
виконувати службові повноваження та професійні обов’язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально;
зобов’язані раціонально і дбайливо використовувати державну і комунальну власність, постійно підвищувати ефективність її використання, уникаючи надмірних і непотрібних витрат;
при роботі з інформацією оцінювати її критично, аналізувати джерела інформації, використовувати ті із них, які є офіційними, приймати рішення на основі достовірної та перевіреної інформації, поширювати лише ту інформацію, що відповідає дійсності;
діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання;
дотримуватись політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів;
утримуватись від виконання рішень чи доручень керівництва райдержадміністрації, якщо вони суперечать закону;
не вчиняти і не брати участі у вчиненні корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
невідкладно інформувати уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції райдержадміністрації, про можливі випадки корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
вживати заходів щодо недопущення виникнення та врегулювання реального, потенційного конфлікту інтересів.

Працівникам райдержадміністрації заборонено:

використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах;
розголошувати або використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків;
використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб;
розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено Законами України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», крім випадків, установлених законом;
заборонено у будь-який спосіб використовувати своє службове становище в політичних цілях, у тому числі для залучення державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників бюджетної сфери та інших осіб до участі у передвиборній агітації, акціях та заходах, що організовуються політичними партіями;
забороняється приховувати чи обмежувати інформацію, яка має бути доведена до відома інших осіб.

ПАМʼЯТКА

щодо розділів в декларації, які потрібно заповнювати лише якщо вартість об’єкта декларування перевищує певну суму

Відповідно до Розділу IV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 23 липня 2021 року № 449/21:

У розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування та/або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в їх володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомості про подарунок, зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує - 5 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує – 5ПМ, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року;

У розділі 12 «Грошові активи» декларації зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких на кінець звітного періоду перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.

У розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації зазначаються:

4.1. Відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї за позикою (кредитом) за наявності хоча б однієї з таких умов:

- розмір отриманої у звітному періоді позики (кредиту) перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року;

- розмір зобов’язання за позикою (кредитом) на початок звітного періоду перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року (у разі якщо позику (кредит) отримано у попередніх звітних періодах);

- розмір зобов’язання за позикою (кредитом) на кінець звітного періоду перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.

4.2. Відомості про інші фінансові зобов’язання, у тому числі за договорами лізингу, страхування, недержавного пенсійного забезпечення, зазначаються лише у разі, якщо їх розмір на кінець звітного періоду перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації:

5.1. Відомості про правочин зазначаються у разі, якщо вартість його предмета перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року;

5.2. Відомості про видаток зазначаються у разі, якщо розмір разового видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.

Відомості про видатки, розмір кожного з яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, здійснені на виконання одного правочину, вказуються у декларації окремо із зазначенням даних про правочин, який їх спричинив, а також дат їх здійснення.

Розміри видатків, які не перевищують 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, у тому числі здійснені на виконання одного правочину, не сумуються.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.

5 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2025 року дорівнює 15140 грн.

50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2025 року дорівнює 151400 грн.

100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2025 року дорівнює 302800 грн.

ПАМʼЯТКА

щодо формування культури повідомлення про корупційні правопорушення, правопорушення повʼязані з корупцією, порушення Закону України “Про запобігання корупції”

Відповідно до статті 53-3 Закону України “Про запобігання корупції” права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Викривач має право:

1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені цим Законом;

2) подавати докази на підтвердження своєї заяви;

3) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації;

4) давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;

5) на безоплатну правничу допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;

6) на конфіденційність;

7) повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону без зазначення відомостей про себе (анонімно);

8) у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;

9) на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;

10) на винагороду у визначених законом випадках;

11) на отримання психологічної допомоги;

12) на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;

13) отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.

Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача.

Закон України “Про запобігання корупції” передбачає такі гарантії викривачів:

1) захист трудових прав викривача (Згідно частини 1 статті 53-4 Закону України “Про запобігання корупції” викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону);

2) право викривача на конфіденційність та анонімність (Відповідно до частини 1 статті 53-5 Закону України “Про запобігання корупції” заборонено розкривати інформацію про особу викривача, його близьких осіб або інші дані, які можуть ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, третім особам, які не залучаються до розгляду, перевірки та/або розслідування повідомлених ним фактів, а також особам, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені ним факти, крім випадків, установлених законом);

3) право викривача на отримання інформації (За частиною 1 статті 53-6 Закону України “Про запобігання корупції” викривач має право отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування у зв’язку із здійсненим ним повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону);

4) право викривача на винагороду (Частиною 1 статті 53-7 Закону України “Про запобігання корупції” передбачено, що право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину);

5) відсутність юридичної відповідальності викривача (За частинами 1 та 2 статті 53-8 Закону України “Про запобігання корупції” викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов’язків або зобов’язань.

Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону не може розглядатися як порушення умов конфіденційності, передбачених цивільним, трудовим або іншим договором (контрактом)).

ПАМ'ЯТКА

щодо захисту прав викривачів згідно Закону України “Про запобігання корупції”

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Згідно частин 1, 2, 3 та 6 статті 53 Закону України “Про запобігання корупції” викривачі, їх близькі особи перебувають під захистом держави.

За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів, їх близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальу судочинстві".

Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України "Про безоплатну правничу допомогу", або залучити адвоката самостійно.

Національне агентство з питань запобігання корупції в разі звернення викривача:

1) здійснює представництво в суді інтересів викривача у випадках, якщо викривач неспроможний самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси викривача, не здійснюють або неналежним чином здійснюють його захист;

2) має право бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди викривача, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим;

3) має право звертатися до суду з позовом (заявою) про захист прав і свобод викривачів, брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями);

4) має право вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) викривачів, на будь-якій стадії їх судового розгляду;

5) має право ініціювати незалежно від участі Національного агентства з питань запобігання корупції у судовому провадженні перегляд судових рішень у порядку, встановленому законом.

Посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання повідомлення про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів, юридичних осіб, зазначених у частині другій статті 62 Закону України “Про запобігання корупції”, зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно, протягом 24 годин, письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

Декларування посадовців – один з найефективніших інструментів запобігання корупції у публічному секторі. Завдяки йому кожен громадянин може дізнатися про статки посадовців, а Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) проконтролювати, чи відповідають їхні витрати законним доходам.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон про відновлення декларування. Одночасно стартувала й кампанія декларування за 2021-2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024 року.

НАЗК детально роз’яснює основні положення Закону та ті зміни, які відбулися в системі декларування після його ухвалення. Декларанти вже ознайомились з тим, як мають декларуватися посадові особи юридичних осіб публічного права та як (за потреби) виправити декларацію, подану під час дії воєнного стану.

Наразі інформуємо про перелік тих декларацій, які службовцям необхідно подати. Отже, за загальним правилом до 31 січня 2024 року публічні службовці повинні подати:

щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди;
декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов’язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно);
декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).

Важливо! Якщо у декларанта існує обов'язок подати декларацію кандидата на посаду та щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за один і той самий звітний період, то у випадку подання першою щорічної декларації за відповідний звітний період, декларація кандидата на посаду за цей період не подається. Це зазначено в положеннях п.п. 3 п. 2 розд. ІІ Порядку № 449/21 від 23.07.2021.

Станом на зараз це може стосуватись кандидатських декларацій за 2021 - 2022 роки, але точно не стосуватиметься таких декларацій за 2023 рік.

Наприклад, особа стала суб’єктом декларування в період з 01.01.2023 до 31.03.2023 включно. Якби декларування не було призупинено, вона перед призначенням подала б кандидатську декларацію за 2022 рік, а до 31.03.2023 включно - також щорічну декларацію, теж за 2022 рік. Після відновлення декларування (12.10.2023) всі, хто у 2022-2023 роках не подав декларації, зобов’язані подати їх не пізніше 31.01.2024. Однак з огляду на вищезазначене положення Порядку № 449/21 такий новопризначений декларант може подати лише щорічну декларацію за 2022 рік і не подавати кандидатську за такий самий звітний період.

Варто пам’ятати, що у випадку переведення суб’єкта декларування на іншу посаду декларація при звільненні не подається. Звільнення за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу і через це звільнилася з посади в одному органі й упродовж 30 календарних днів прийнята на посаду, яка також вимагає подання декларації, не вважається припиненням діяльності. У таких ситуаціях обов’язку подати декларацію при звільненні немає.

Важливо! Якщо ви звільнилися після набрання чинності законом, тобто з 12 жовтня 2023 року або пізніше, то ви маєте подати декларацію при звільненні протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності.

Крім того, з 1 січня до 31 березня 2024 включно публічні службовці (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.

Подавайте свої декларації вчасно та без помилок. Слідкуйте за новинами на сайті та у соціальних мережах на офіційних сторінках НАЗК у Телеграм та Фейсбук.

Нагадуємо, що роз’яснення стосовно декларування розміщені у Базі знань НАЗК. Отримати додаткову консультацію можна, звернувшись до уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції, утвореного (визначеної) відповідно до ст. 13-1 Закону (в установі, де Ви працюєте, або органі, до сфери управління/підпорядкування якого належить установа), а також направивши офіційного листа на електронну пошту info@nazk.gov.ua або за телефоном контакт-центру (044) 200-06-94. Відповіді на найпоширеніші технічні питання роботи з Реєстром декларацій розміщені за посиланням.

Інформація для суб'єктів декларування

Інформуємо суб’єктів декларування про роз’яснення, матеріали, сервіси та інструменти щодо заповнення е-декларацій:

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) з 6 вересня 2023 року запускає Єдиний портал повідомлень викривачів, на якому громадяни можуть повідомляти про факти корупції, які їм вдалося зафіксувати.

Викривач – будь-яка фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила або може повідомити про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. Правовий статус викривача та його підтвердження, ознаки та стандарти захисту викривача, способи та шляхи повідомлення ним про корупційні правопорушення визначені у Законі, роз'ясненнях НАЗК та інших нормативно- правових актах;

Повідомлення про порушення вимог Закону може бути подане викривачем без зазначення авторства (анонімно). Право викривача на конфіденційність та анонімність визначається статтею 53-5 Закону.

Анонімне повідомлення про порушення вимог Закону підлягає розгляду, якщо наведена в ньому інформація стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Повідомлення про порушення вимог Закону може бути як письмовим, так і усним. Повідомлення можуть прийматися:

1) поштою на адресу районної державної адміністрації: вулиця Паркова 4а, м. Шептицький, 80100;

2) через офіційний веб-сайт районної державної адміністрації: sheptytskarda@loda.gov.ua;

3) засобами електронного зв’язку шляхом направлення повідомлення електронною поштою на електронну адресу: corruption.rda@gmail.com (зразок повідомлення розміщується на офіційному веб-сайті районної державної адміністрації у розділі «Запобігання проявам корупції»);

4) через телефонну лінію районної державної адміністрації: тел.: (032)57 720 10;

5) під час проведення особистого прийому головою районної державної адміністрації, його заступниками та керівником апарату згідно із затвердженим графіком.

В Україні вже третій місяць поспіль триває повномасштабна війна. Майже всі українці об’єдналися, щоб долати російських загарбників. Однак і далі серед нас з’являються колаборанти – ті, хто стає на бік окупантів та починає із ними співпрацювати. Ними може виявитися будь-хто: ваш сусід, односелець або далекий родич.

Тож, якщо ви хочете допомогти швидше перемогти в цій війні та у вас є докази, що ваш сусід – колаборант, повідомте про це СБУ.

Зробити це можна в кілька кліків у чат-боті «єВорог».

Що необхідно зробити?

Вкажіть геолокацію колаборантів та додайте їхні фото або відео.
Опишіть, чому ви вважаєте людину колаборантом та подробиці її допомоги ворогу.

Надіслати інформацію у «єВорог» можна також без фото чи відео, достатньо лише детально описати те, що ви побачили.

Не забувайте про власну безпеку, коли робите фото та видаляйте кадри з чат-боту та смартфона після надсилання у «єВорог».

Нагадаємо, що 3 березня Верховна Рада України ухвалила Закони № 5143 та № 5144 про боротьбу з колабораціонізмом.

Тож наразі в Україні запроваджена кримінальна відповідальність за співпрацю з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями. Вона передбачатиме обмеження доступу до зайняття посад, до посад, пов’язаних із виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, строком на 15 років та накладення інших відповідних покарань для осіб, які здійснювали таку співпрацю, а також можливість ліквідації юридичних осіб, уповноважені особи яких здійснювали таку співпрацю.

Разом до перемоги!

Разом відновимо справедливість!

Корупція ( від лат. corrumpre – псувати) – протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.

Корупційним правопорушенням вважається умисне діяння,що містить ознаки корупції,вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке установлено кримінальну,адміністративну,цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Антикорупційне законодавство

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Конституція України від 28 червня 1996 року

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

КОНВЕНЦІЇ

Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ЕТS 173) від 27 січня 1999 року
Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією від 4 листопада 1999 року
Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ЕТS 191) від 15 травня 2003 року
Конвенція ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 року

ПОСТАНОВИ Кабінету Міністрів України

Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки від 4 березня 2023 р. № 220
Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»від 25 березня 2015 року № 171
Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 13 червня 2000 року № 950
Про затвердження Порядку передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям від 16 листопада 2011 року № 1195

НАКАЗИ НАДС

«Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» від 05.08.2016 № 158

В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу, а також у державних цільових фондах в обов’язковому порядку утворюються (визначаються) самостійні та функціонально незалежні структурні підрозділи (особи), на які покладаються функції із запобігання та виявлення корупції.

Перелік органів та установ, в яких утворюється уповноважений підрозділ (уповноважена особа) з питань запобігання та виявлення корупції, визначений у статті 13¹ Закону України «Про запобігання корупції».

До основних завдань уповноважених підрозділів (уповноваженої особи) належить:

1) організація проведення антикорупційних заходів та контроль за виконанням антикорупційного законодавства;

2) організація роботи з управління корупційними ризиками у діяльності органу влади;

3) надання методичної та консультаційної допомоги стосовно антикорупційного законодавства;

4) здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів та сприяння його врегулюванню;

5) перевірка стану подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки їх неподання чи несвоєчасного подання;

6) розгляд повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

7) забезпечення захисту працівників-викривачів, які повідомили про порушення вимог антикорупційного законодавства, від застосування негативних заходів впливу з боку керівника або роботодавця;

8) інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції про факти порушення антикорупційного законодавства.

Національне агентство здійснює координацію та методичне забезпечення діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб).

Приєднані файли:

план роботи зі змінами 2023.doc

Звіт за 2023 рік.docx

план роботи зі змінами 2024.doc

Запобігання проявам корупції (звіти та план роботи уповноваженого спеціаліста прикріплено нижче у файлах)

Поширити: